ПРОСТО ДРУЗІ

ПРОСТО ДРУЗІ

Ти сказала: "Все минуло,

Це не любов, а тільки тінь".

Почуття коли заснуло,

То прокидатись буде лінь.

Я питав: "Чому так сталось?"

Ти лиш мовчки посміхалась.

Все, що мріялось, зникало,

Вмить розсіялось, пропало.

Але в серці величаво

Я твій образ зберігаю,

Твої очі пам’ятаю,

Що світилися яскраво.

Час летів, життя тривало,

Почуття все так же спало.

Ти ще в згадках залишалась,

Хоч і вийти намагалась.

Знаю, все колись минає,

Та ти у спогадах живеш.

Просто друзі... Так буває,

Марно душа болить без меж.

Мирослав Манюк

11.03.2025