До могил...

00048
Публікація: 06.06.2022
Вірш
Завершено

До могил,

до колосся,

до ґрунту

Я тулюся грудями й чолом.

Моє серце б'ється так гулко,

Бо без тебе мене б не було.

І щоб у віршах оспівати

Весь той скарб, що таїться в тобі,

Я до тебе вертаюсь щоразу

І пірнаю в глибини твої.

Ти за батька мені та за матір,

За сестер, за братів, за дідів,

Бо вмремо ми й залишимось разом

У твоєму могутнім нутрі.

І тому я вдихаю наш спокій,

Розкриваю легені тугі,

Аби вік пам'ятати як пахне

Пил доріг,

креозот,

чорнозем.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі