ІЛЮЗІЯ КОНТРОЛЮ

ІЛЮЗІЯ КОНТРОЛЮ

Ти прагнеш тримати усе під замком,

Від долі ховатись, сховатись від гри.

Але ця залежність у горлі як ком,

Вона лиш підвладна створінням згори.

Ми тягнемось завжди де безліч затрат,

Але не тримає рука результат.

Контроль весь віддати — то крок не один,

А шлях до свободи від власних глибин.

Ти серцем втікаєш від всього в журбі,

Від спогадів, що залишив тобі дім,

Та втеча — це пастка зі страхом твоїм,

Бо все, що ти гнав, проростає в тобі.

Лиш той, хто відпустить незламність хвилин,

Не буде вже вічним тим в'язнем годин.

Нехай це минуле не змінить формат,

Воно вже пропало і не компромат.

І тільки тоді ти майбутнє твори,

Коли усі стіни зруйнуєш цілком,

Коли не тримаєш образи від гри,

А тільки свободу несеш загалом.

Мирослав Манюк

15.03.2025