ЄДНІСТЬ СЕРДЕЦЬ

00055
Публікація: 16.03.2025
Вірш
Завершено

ЄДНІСТЬ СЕРДЕЦЬ

Єднає нас думка, єднає наш крок,

Ми дивимось в небо крізь спільне вікно.

Та в кожному серці – свій власний місток,

Що тягнеться в мрію, як дещо одно.

Не бути самотнім, а поруч іти,

Де спільні бажання, та різні світи.

У різності нашій ховається суть,

Та в єдності тільки думки проростуть.

Без неї – мов тіні, безбарвні й німі,

А з нею – могутні весняні громи.

Свій шлях, свої стилі єднаємо ми,

Та серце вільготне уже не в пітьмі.

Любов – це не дзеркало, де пізнають,

В ній вітер і полум'я мирно живуть.

Ми завжди будуємо різні мости,

А серце єдине, коли поруч ти.

Як хвилі у морі єднаємо дно,

Ми різні, та буде єдиний місток.

Любити – це бути завжди заодно,

До іншого серця зробити свій крок.

Мирослав Манюк

16.03.2025

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі