НЕЗЛАМНА ДУМКА
00070
НЕЗЛАМНА ДУМКА
Минає життя, в'яне й тьмяніє,
Часи змивають пристрасті на жаль.
А думка лине, сяє й зоріє,
Вона незламна, наче тверда сталь.
Не тіло править, не його краса,
Лиш розум робить дивні чудеса.
Зникають миті, згасають дати,
Та думка буде далі блищати.
Вона не знає смерті та кінця,
Крізь час і тіні оживає знов.
Не зруйнувати думку до основ,
Вона постійно спалює серця.
З метою тільки знаєш ким стати,
Ця думка тебе, не дасть зламати.
У неї захист – прості небеса,
Вона вічна там, де зайва сльоза.
Хай думка буде незламна як сталь,
Разом з душею сяє й зоріє,
Це є головна для тебе медаль,
Будь-який сумнів хутко розвіє.
Мирослав Манюк
24.03.2025
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯