ВІЧНІСТЬ І МИТЬ

ВІЧНІСТЬ І МИТЬ

Вогонь життя погасне в одну мить,

Забудеш шлях той, що ішов колись.

Та часом спогад полум'ям горить,

Що крізь життя залучиш ти кудись.

Одне зітхання, погляд чи слова,

І світ вже інший, і любов жива.

Буває що життя стрімко летить,

Не зрушив серце зовсім ні на мить.

Втрачає час важливість у пітьмі,

Коли думками знов вертаєшся.

Залишся дома, де не каєшся,

А мить і вічність зроблять все самі.

Можливо, хочеш пристрасно любить,

Та пам'ять серця можна загубить.

В ній миті множать завжди все на два,

А вічність ділить залишки єства.

І хто ми є? Ця мить, яка колись

У пам'яті нащадків відгорить,

Примари снів, що ділися кудись,

Коли за вічність віддавали мить.

Мирослав Манюк

25.03.2025