ВІДПУСТИ МИНУЛЕ

00082
Публікація: 28.03.2025
Вірш
Завершено

ВІДПУСТИ МИНУЛЕ

Життя летить, як вітер у полях,

Та тягарем лягає кожна мить,

Якщо нести образи у думках.

Тож краще їх назовсім залишить.

Навіщо серце кутати у тінь?

Минуле хай розвіється як лінь.

Забудь той біль, що ріже, мов ножі.

Вперед рушай без зайвих змін душі.

Нехай образи тануть як той дим,

Як лід весною в променях ясних.

Вони – лиш тінь, не варто знати їх,

Тримай лиш те, що справді є живим.

Забудь про гнів та спалюй рубежі,

Вогонь руйнує поділи чужі.

Як буде легше, то скажи "Амінь",

З любов'ю йди без болісних падінь.

Відкритим серце треба залишить,

Шукати світло й радості в думках.

Хай тягарем не буде кожна мить,

Лишай минуле у вчорашніх снах.

Мирослав Манюк

28.03.2025

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі