Бався, дитинко, бався

Бався, дитинко, бався,

Ляльками грай, як хочеш ти.

Машинки, фарби, серветки, стрічки —

Все, що до серця, бери й крути.

Та як підростеш, розплющиш очі,

Світ відкриє таємниць потік.

Не таким, як вчора, стане сонце,

Не таким барвистим — кожен рік.

Долями людей не грайся,

Нитки в пальцях не крути,

Не плети чужих історій,

Щоб заплутати сліди.

Не жбурляйся їхніми словами,

Не смішися з їхніх ран,

Не мовчи, коли ламають,

Не втирайся в пил обман.

І свою не дай зламати,

Не дозволь себе продать.

Не ставай чиїмось ґрунтом,

Щоб на ньому проростать.

Не дозволь за нитки смикать,

Не пірнай у фальші дим.

Твій шлях — лише тобі належить,

Лише серцю дорогим.

А поки — бався, дитинко,

Бався…