САД РОЗУМУ

11078
Публікація: 08.04.2025
Вірш
Завершено

САД РОЗУМУ

Не пускай всередину бур'ян,

Не зноси в контент байдужий брак,

Змочуй слово у належний стан,

Сій у пам'ять істину відтак.

Образ кожен — наче світлий цвіт,

Кожна думка — паросток вогню.

Не шкодуй турбот для добрих літ,

Щоб не мати пустку по життю.

Розум — сад, вирощуй сам його,

Не пускай байдужість до рослин.

Він зростає з типажу твого

Серед тиші, правди та світлин.

Витри пил з листочків, будь таким —

Зміст живе в порядку і красі.

Не давай забути серцю, з ким

Ти ростив турботу у собі.

В думці — світло, а не гріх земний,

Все добряче виросте з зерна.

І не згине розум твій ясний,

Якщо в саді буде лиш весна.

Мирослав Манюк

08.04.2025

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі