МИ НЕ СХОЖІ

МИ НЕ СХОЖІ

Кожен світ в очах інакший трохи,

Кожне вухо чує свій власний тон.

Те, що ти вважаєш за епоху —

Інший скаже, що все це сірий сон.

Ми не схожі — в цьому наша сила,

Тільки сам пізнаєш де і хто ти.

Та лиш мудрість — спільна, щира, мила,

Зробить між людьми ланцюг спільноти.

Слово личить як ключ не для усіх,

Завжди будуть скриті замки у брам.

Щоб добути всі прощення за гріх,

Своє серце зводи як міцний храм.

Хто навчиться чути в тиші тему,

Не нав'яже своїх дум нікому.

Він, як світло — прокладе систему,

Також спалить всі мости та втому.

Світ в очах інакшим бути може,

Як картина із чужих маршрутів.

Той, хто чує — збудував давно вже

Перший клас сердечних інститутів.

Мирослав Манюк

16.04.2025