Цвітуть абрикоси

Цвітуть абрикоси і стежку вкривають,

Розсипавши білі дрібні пелюстки,

А в чистому небі пташки співають,

І гріє проміння зелені сади.

І квітне місяць різнобарв'ям трав:

Тобі тут і нарциси, і тюльпани,

І вітер пелюсточки ті здіймав,

А далі там цвісти будуть каштани.

І тільки ти і я на квітів полі,

Де нас на крилах кохання несе,

І по очах твоїх читаю вже не болі,

Тож не пиши любовних тих есе.

З тобою мрію справді щиро,

В душі давно розтанули сніги,

З весною в серці оселилось диво,

З тобою й світ - неначе уві сні.

І в тому сні завжди панує щастя,

І розчинилися в повітрі всі жалі,

Над почуттями знов оте безвластя,

Бо ми не думаєм, як далі йти.

І відцвіли абрикоси, похмурніло небо,

На зелену травичку впав дощ.

Я була би з тобою навіки,

Якби ти, як той дощ, не пішов.