ДИХАЮ НЕБОМ

ДИХАЮ НЕБОМ

Я нічого вже не хочу в світі,

Лиш живу сьогодні як в останнє.

Без бажань і сподівань в зеніті

Все навколо стало як в єднанні.

Не прошу, тому що всього досить,

Світ дає, прийняти тільки треба.

Смак життя просте мені приносить,

Кожну мить я мов торкаюсь неба.

Я сиджу. Довкола чути гомін.

Серце б'ється — значить, я існую.

Вітер гладить листя, тінь на домі

І це все величне я малюю.

Вже набридло жити без причастя,

Та сваритись з кимось в Інтернеті.

Кожне слово хай приносить щастя,

Кожен подих — вічність на планеті.

Ні доріг, ні цілей, ані кроку,

Тільки моя мить, як пташка рання.

В ній — спокійний подих без пороку,

Та усесвіт, вільний від бажання.

Мирослав Манюк

24.04.2025