МАНДРІВНИКИ

МАНДРІВНИКИ

Дійсність крокує у цей вирій життя,

Ми зупиняємось тут із метою.

День проживаємо вже без почуття,

І залишаємо страх за собою.

Як мандрівник, ми лише на транзиті,

Номер готелю приємний недовго.

Сонце в очах, за хвилину – в зеніті,

Ніч переспали та далі в дорогу.

Лиш в цьому світі, де все швидкоплинне,

Час погостює в нескінчених рядках.

Тяжко зловити натхнення невпинне.

Серце шукає, та не в наших віршах.

Нас не тримає чужа допомога,

Бо ми всього лиш прихожі на світі.

Від дому до дому водить дорога,

Коли наші мандри не на транзиті.

Справжні стандарти у митях життєвих,

В залишку тільки своїх уподобань.

Кожен той шлях наших кроків суттєвих

Пройдемо ми знову без жодних вагань.

Мирослав Манюк

25.04.2025