Спогади

Ти покохав мене, мені було шістнадцять, цвіли сади, буяло навкруги,

Світило сонце і було безхмарно, як ми з тобой кохались у траві.

Не розуміли ми тодішнього життя, дороги в світ були для нас відкриті.

Ми мріяли про краще майбуття, про те, що можуть мріяти лиш діти.

Та ми жили й кохали те життя, яке було даровано нам Богом.

В житті є сенс – оте мале дитя, кохання вірного народжене пророком.

(Червень 2001 р.)