СЬОГОДЕННЯ

СЬОГОДЕННЯ

Я раніше втікав від журби,

І ховався в тумані думок.

Все хотів жити без боротьби,

Без збентеження і помилок.

Я шукав світла у темноті,

Де спокійно і більше тепла.

Та не бачив, я на самоті,

Що душа вже занадто мала.

Все минуле було незначне,

А майбутнє — пісок між долонь.

Сьогодення тримає мене,

Лиш воно — мій єдиний вогонь.

Я навчився ловити цей сплеск:

Мить свободи на завтрашній день.

І побачив: життя — це процес,

Де воно нас навчає лишень.

Нині серце говорить мені:

"Що потрібно, давно в тебе є,

У моменті живи свої дні,

Забирай від життя все своє".

Мирослав Манюк

29.04.2025