Сенс

М'які тіні танцюють на стіні

Від вогника свічі на столі,

І дощ по вікну тупотить,

А тиша все давить і давить.

Спить мирно у темряві кішка,

Я не засмучена, може трішки,

У думках на мрії сподівання,

Та у серці чомусь лиш кохання.

Ти не знаєш, по кому страждаю?

Чому душу я знову благаю:

"Зупинись ти, не мучай мене,

Гарно знаєш - любов не втече."

Та чому вже тиша не лікує?

Чом в кімнаті ночі бракує

Тебе, очей твоїх світла,

Може я божевільна і тільки?

А за вікном лише осінь і дощ,

Цей спокою ритм задушить.

Я молю, щоб забути тебе,

Хоча знаю - не допоможе.

Я залежна тільки від тебе,

Наче ріжу душу мечем.

Так скажи: чом дихати легше,

Коли став ти сенсом мені?