Шлях

Мелькаючий пейзаж за вікном маршрутки,

Шлях який лежить серед степів та полів.

Я дивлюся на них, сумуючи за квітучою красою дитинства,

Коли з закоханим поглядом дивилася весь свій шлях.

Більше не дме благородний вітер,

Не співають солов'їна пісні пташки.

Я буду повертатися чим шляхом,

Але вже того не зустріну.

Скупчаться тяжкі хмари наді мною,

Покрапає як мої сльози дощ.

Але вже не дуже такий як тоді шлях прекрасний,

В полоні горючого вогню, ям після ракет.

А я буду пам'ятати, ніколи не забуду свій квітковий край, свій шлях та місце, від якого гріє у грудях.