Все почалось із рядків...

Все почалось із простого:

"Привіт, давай познайомимось?"

Ні квітів, ні гучних промов —

Лиш пару слів, і серце зрушилось.

Ти кликав гуляти — я мовчала,

Від жартів твого профілю сміялась,

Коханням ти мене лякати міг,

А я — ховалась, мов весна у сніг.

"Що буде — те й буде", — подумала я,

"Раз прогуляюсь — не впаде земля".

А далі — погляди, жарти, слова,

І тиша між нами була вже жива.

Місяці пролетіли, мов сни,

Тепер без тебе — не ті вже дні.

Тепер ти — дім, ти — спокій і світ,

У серці твоєму — мій оберіг.

До старості хочу тримати ту руку,

Що першою подала мені віру,

Не відпущу — ні в бурю, ні в муку...

Бо з тобою знайшла я себе щиру.