Погляд крізь вії буває вкрай різний

Погляд крізь вії буває вкрай різний:

У когось самотній, а в когось і злісний,

У когось весняний, в цілунках любові,

А в когось – голодний, із запахом крові,

У когось надія сіяє в очах,

А хтось вже незриму плекає печаль,

Чийсь погляд – то дзбан недосяжної мрії,

А чийсь випромінює волю та силу,

Чийсь змучений кремінем людських страждань,

В чиємусь лишилися сльози і жаль,

Чийсь надто дитинний, наївний, казковий,

А ще чийсь бринить струменем кольоровим.

Одначе ми, люди, буваємо різні

І погляди, очі неоднакові, звісно.

Та хочу, щоб кожен, і я із тобою,

Звертали свій погляд до неба, до Бога…