«Не твій»

Ти шепочеш: «Хочу» — аж вітер тремтить.

Я знаю: де «хочу» — там потім болить.

Там ніжність — на вечір, там ласка — на мить.

А я — не про ніжність. Я — дим, що чадить.

Я — в підворітті, в дощі й грозі.

Ти — у світанках, у сміху, в лозі.

Твоє — це про спалах, про світло, тепло.

Моє — це мовчання і вибите скло.

Не клич. Не шукай. Не пиши. Не неси.

Я — з тих, хто іде без прощань і слідів.

Ти — полум’я. Світ. А я — тільки дим.

Між нами — провал… Я, вже від болів.