Твій п'єдестал

Твій п'єдестал.

Ти посміхаєшся і розчиняєш в собі все,

Як цукор, що в гарячий чай насипав.

Ретельно, ложкою терпіння - яке понад усе,

Ти перемішуєш свої думки й реагуєш на їх випад.

Якщо не здатний ти сприймати всі поразки,

Як не минуче, як те, що нам належить,

То не яка підтримка і не які підказки,

Не підсолодять розпач, біль, і в серці скрежит.

Наші бажання, досягти мети любой ціною,

У випадку невдачі, б'ють в саме твоє серце,

Щоб його закрити з усіх сторін стіною,

А серед стін, лише твій п'єдестал і місце перше.

Цей п'єдестал бажань і результат, якого ти не бачиш,

На цьому п'єдесталі всі твої думки.

На вищу сходинку зійшов і плачеш,

Бо там лише твій егоїзм, який порвало на шматки.

Наші бажання, досягти мети любой ціною,

У випадку невдачі, б'ють в саме твоє серце,

Щоб його закрити з усіх сторін стіною,

А серед стін лише твій п'єдестал і місце перше.

І ці шматки, зліпити бодай щось до купи,

Через біль і розпач витрачають решту сил.

"Це все моє, я досягну...!" - ти посилаєш всіх до дупи,

Наносиш біль собі, наче не бачиш ти навколо стін.

Наші бажання, досягти мети любой ціною,

У випадку невдачі б'ють, в саме твоє серце,

Щоб його закрити з усіх сторін стіною,

А серед стін лише твій п'єдестал і місце перше.

А за стіною - мир, терпіння, спокій.

Чекає там і відповідь проста і допомога.

Там є один чи два простих уроки,

Так - там за стіною воля не твоя, там Воля Бога.

Наші бажання, досягти мети любой ціною,

У випадку невдачі, б'ють в саме твоє серце,

Щоб його закрити з усіх сторін стіною,

А серед стін лише твій п'єдестал і місце перше.