Найдивовижніша тиша на Землі.

Я люблю тишу. Яка вона буває?

Щемка? Можливо, світла чи сумна?

Або тремтяча — що тіло огортає,

неначе ковдра клаптева стара.

Коли я чую вітер у ялинових кронах

та шелест листя, що лягає в золотий килим,

як їх сухі й тендітні скелети під ногами

шурхочуть тихо й розсипаються на пил.

Коли дзвенить повітря перед грозою,

і повні краплі стукають у шибку.

Вогонь у каміні потріскує мирно,

а ми з насолодою смакуємо вино.

Коли сторінки шарудять під пальцями,

думки пливуть — спокійні та чіткі.

Й твоя дитина дихає уві сні рівно,

і поряд той з ким без слів — надійно,

і ім'я його промовляється коханням

— це і є найдивовижніша тиша на Землі.

05.06.2025