Відголоски

Вірші - це просто відголоски, 

Це тіні справжнього життя, 

Мої з думками переписки

І шлях до свого майбуття.

Відголоски - просто миті 

Від якихось тих подій, 

Котрі часом ще не змиті 

І не втратили надій...

В них є і біль, що не зникає,

І тихий трепет добрих слів,

І все, що серце пам’ятає

І поміж буднів й поміж снів.

Вірші — це наче пташки в небі,

Вони несуть мої думки

За небокрай в високі скелі,

Куди не знала як прийти.

В рядках віршів все оживає,

Творить схвильована душа.

Вона рядками промовляє

Коханням сповнені слова.

І ці слова - не випадковість,

Й не випадковий їх політ,

Вони єднають невідомість,

Життя і душу, й цілий світ.