Відголоски

Одягнув бойову сорочку,

І сьогодні все знов те саме -

Не заплющиш вночі ти очі,

Бо зустрінеш в змаганні ранок.

Потім свист і гурьба братів

Не дозволять тобі померти.

Буде все так, як ти хотів,

І у поле злетять куплети.

Зрозумієш, що ще живий,

В небокраї побачиш світло,

І лелеки зведуться в стрій,

Посміхнуться тобі привітно.

А кулак так і є зажатим,

Бо ховаєш у ньому те,

Що втомився ти вже ховати,

Це мене ти сховав, мене.