Глава 10
Дорогою додому я заглянула до Яніни. Розповідати про ситуацію в бібліотеці не стала, але поділилася нотатками. Вона дала декілька порад та зауважила, що я надто збуджена.
Справді, якою я могла бути, якщо мені з голови не йшла усмішка нашого викладача? Але розказати про це подрузі я не могла. Та й зізнатися собі в тому, що я, мабуть, закохалася у викладача, було страшно до бісиків. Тому лише невинно знизала плечима, ніби я тут ні до чого. Мовляв, просто настрій такий. Ми ще трохи поспілкувалися, попрощалися, і я пішла.
Удома на мене чекала втомлена мама та ще тепла вечеря. Мовчки повечерявши, пішла до кімнати. Хотілося самоти та книги, яка б заглушила всі думки. Так і зробила, тільки-но відкрила книгу, уся вже була там, в іншому світі потвор та нечисті Сапковського.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!