Глава 18
На щастя, мої друзі залишилися зі мною, незважаючи ні на які перепони, особливо Яніна. Вона веселила мене як могла, підтримувала та тішила. А втім, після канікул усе було так само, окрім того, що Леопольд
Андрійович звільнився за власним бажанням, а ще деякі учні косо на мене дивилися. Мені було шкода репутації мого викладача.
Уроки були так само нудними. Інколи ми з друзями ходили до «Тіффані». Усе почало налагоджуватись. Мама не ставила зайвих запитань, вона й так усе знала із загальних описів її колежанок, бо про це всі говорили. Я лише сказала мамі, що викладач не мав наміру зробити зі мною щось погане. Вона вірила мені, тому втішала, коли я плакала, сміялася разом зі мною. Ми завжди були удвох, і ми були хорошими подругами. Мама підтримувала мене, не втручалася в особисте життя, а коли я хотіла чимось поділитися, то сама приходила.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!