Місяць катався на каруселі
Місяць катався на каруселі,
Подруги-зорі гойдали його.
Ніч обіймала сонну оселю,
Місяць-допитливець зрів у вікно.
Там, за вікном, у затишній кімнаті
Мати співа колискову маляті,
Кличе на поміч Дрімоту і Сон,
Щоби малятко взяли під покров.
Янголів кличе до ліжка дитини,
Щоби біди не вчинили злі сили.
Зичить малечі щасливої долі,
Божої ласки, щоб було доволі.
Ось до колиски злетілися гулі:
Білі голубки і сиві зозулі.
Щось по-пташиному ніжно воркочуть,
Ніби приспати дитиноньку хочуть.
«Люлі» – співає лагідно мати,
Вже і Дрімота зайшла до кімнати,
Гордо змахнула своїм рукавом –
Раптом із нього вистрибнув Сон.
Місяць дивився на ту дивину
І не помітив, як швидко заснув.
Стомлений він, проміняв карусель
На невагому з хмаринок постель.
Катерина Єфіменко
27 серпня 2022 р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.