Зимонька-зима

27.11.17

Поглянь, яка краса навколо!

Усе стоїть прекрасно сніжно-біле

Й сніжинки мов пташата білокрилі,

І землю ковдра оксамитом вкрила.

Усе навкруг завмерло і поснуло

І спатиме ще довго до весни,

Птахи завмерли ніби їх й не було,

Вже не виспівують свої пісні.

Усе скувало холодом зимовим.

Замерзла крижана пора,

Можливо все ось це не випадково?

І зиму дуже любить дітвора.

Час загадковий, непростий, суворий,

Немилосердний час – зима-хурделиця,

Бо хто її зустріти не готовий,

Не раз розплачеться, не раз намерзнеться...

Поглянь, краса буває кришталева!

Буває заморожує вона,

Вступила в володіння королева,

Неублаганна зимонька-зима.