Розмова матері із сином

Це було насправді, кажуть люди.

Подзвонив до мами її син.

Йшла війна, і страх витав повсюди

Він у неї був лише один.

- Почему ты всё еще в квартире?

Я же за тобой прислал людей!

Ты должна уже сидеть в машине

Ехать за границу поскорей.

Я договорился, чтоб забрали,

Увезли туда, где нет войны.

Ты подставила меня! Сказали,

Об отъезде будут снится сны.

- Сину, чуєш? Батько дуже хворий.

Не змогла покинути його.

Вже не ходить, став старий і кволий.

Тут потрібна поміч і добро.

Сину, знаєш? Як гремлять гармати,

То у моїх жилах стигне кров.

Страшно так, але куди тікати?

Не залишу ж батька, й піду в схов!

Мати обливалася сльозами,

Плакала, благала: «Зупинись!».

Син глухий до сліз, до слів, до рани…

Кинув трубку – в тиші розчинивсь.

(травень 2022 р.)