Абстракція

10058
Публікація: 01.09.2025
Вірш
Завершено

-

Абстракція звільняє,

ніби відмова від опору.

Так легко писати слова

міжзоряні,

малювати людські тіла,

записувати звуки, формули,

показувати себе

і відправляти в космос.

Ніби-то іншим формам життя,

але ж пункт призначення

не важливий.

----------------------------------------------

Почуття випалюють.

У хлопчика лук і стріли

— граната у мавпи.

Гусениці в животі

не стали метеликами.

Почуваю себе павуком

перед помпілідами:

в моє паралізоване тіло

занесені яйця,

вони стають осами,

народжуються в мені,

поїдають мої органи,

починаючи з найменш важливих,

щоби продовжити мої муки,

розривають тіло зсередини.

----------------------------------------------

Загубився поміж

намальованих лабіринтів.

Пройшов весь світ в пошуках

себе:

хочу як Мазоха, так і де Сада,

якби бог послухав —

я сказав би, що атеїст,

якщо два рішення погані —

обираю обидва,

якщо є питання —

домальовую петлю.

Знайшов себе в дзеркалі

— злякався і заховав.

-

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі