«Поза фасадами — Без масок»

Не кидайте на мене свій осуд –

Я маршрут давно вже проклав.

Мені байдуже сторонніх промови,

Я на погляди ваші плював.

Ховаєтесь під маскою благородства,

А я лишаюся вірним сам собі.

Ваш світ — це ринок фальші та убозтва,

Де правда тоне в бруді та ганьбі.

Мій шлях йде крізь ночі тишу,

Де кожен ніж ховає в рукаві.

Ліхтар схилився, ніби п’яний нижче,

І душу гріє світлом у журбі.

А ніч, як шаль, сховає мої кроки,

І вітер підіймає мотлох днів.

Мій головний суддя — це совість строга,

Що храм душі від бруду береже.

Я залишу свій слід в алеях сонних,

Між мокрих плит і сірих стін старих,

Щоб серед всіх облич холодних, блудних

Не загубитись у словах пустих.

Тож далі будьте в масках і облуді,

Ховайтесь за фасадами брехні.

Йду один — завжди так точно буде:

Мій шлях — це шрам, на тілі лицемірства тьмі.