Суд
Жалюгідна згорблена тінь злилася з лавкою. Приросла до неї дупою. Злилась з простором. Звіра посадили у клітку. На ціпок. В камеру.
В той самий час дурна наївна лань намагалась звільнити його, виправдати, виставити божевільним, не осудним. Але це марно, дорога, мила Оля.
Друже, завтра ти не вийдеш у зал засідання. Не станеш перед судом, зі своїми жалісними божевільними очицями. Сьогодні я буду твоїм свідком, адвокатом і звинуваченням. Сьогодні я і буду тебе судити. Мститись. Карати. Піддавати тортурам.
За все що бачила. За все що зробив. За всі прожиті негідно тобою роки.
Подряпане, з розводами дзеркало накренилось. Неживий предмет споглядав за ним поза камерою. Переглядки з під оградки.
Він дивився у тонку щілинку яка нагадувала ширинку джинсів. Вузьку, металеву, однак ту що приховує за собою багацько подробиць. Там у відбитому світлі та магії фізики він бачив чоловіка. Чоловіка з понурим видом. Він знав, що далі не чекає ешафот, а лишень, в його випадку, яскрава кольорова історія злочинів на декілька довічних. Вдивлявся у свої втомлені сірі очі. Ті ніколи не палали радістю до життя, на відмінно від тих жінок яких сам обирав. Ті зіниці осудного зачинились як дві брами звернувшись до мене.
— Ей, чуєш мене?
— Чого тобі?
— Ти задоволена?
— Чим?
— Моїм становищем.
— Ні.
— То чого тобі треба?
Мій голос ясності стих, так і не давши йому відповіді.
Чого мені треба?
Години тягнулись як карамель з відкусаного батончику. Повільно. Розмірено.
Розум убивці мутнішав ближче до ночі. Схоже було у міфічних вовкулак на повний місяць. Тривога охоплювала усі закутки. Сире приміщення проймало до кісток, лоскотало огидою під ребрами душу.
Тихо пролунав шепіт у голу голісіньку стіну:
— Я любив її.
— Кого?
— Тебе.
— За що?
— За твою лють.
Тиша.
— Це не смерть... Це передсмертний танок у лапах її ніжності.
— Кого її?
— Тебе.
Я слухала цю маячню до першого проміння сонця. До яскравого світанку. Барвистого, з нотками ностальгії. Щирого смутку. Останнього у його житті світанку. І остання наша зустріч. Сподіваюсь.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!