Білявка

Біля стіни примостилися квіти.

Біле на білому - геть невиразно.

Їм доведеться щосили біліти,

Аби на смак не пізнати поразку.

На видноколі готується злива,

Буде гульбасити в сірому платті.

Бути таким, як усі, некрасиво.

Бути інакшим - замало завзяття.

В тої ромашки навиворіт серце,

Кольору першого літнього меду.

Будемо клеїти вази до скельця

Та становити розлогі букети.

Гнеться білявка, заламує руки,

Струшує грудочку граду з волосся.

Знімемо маску, костюм і перуку.

Зробимо те, що квіткам не вдалося.