Король на дні ночі
тож був король що жив на дні ночі
місяць йому за брата а повня йому за сестру
і більше нікого довкола — бо сплять
міг кричати досхочу, стогнати і пити
спати лягти й не бачити снів
бо не мав на них слів
було у нього їх всього тисяча штук
повня йому віщувала
що існує закляття яке поверне білі дні
тільки ніде воно ще не записане
тільки ніким воно досі не сказане
тільки ніхто його навіть не зна
є лиш король і його голова!
спершу він став навіжено благати
плакати сплячих людей убивати
навіть узявсь римувати
на дієслова
повня йому сповістила що слів залишилось
п'ятсот двадцять два
взявся король за науку
хутко покинув палати
пив тільки в бібліотеках
і припинив римувати
він розгорнув усі книги
і половину листів
зорі розклав на літери
та прочитав небо: це виявився фанфік на Землю
довго думав король на дні ночі
довго збирав слова
довго він чухав потилицю
аж ось покликав брата місяця і сестрицю повню
і сказав: я знаю закляття, що пробудить усіх сплячих і поверне білі дні
сонце і дешеве пиво
кажи! волали світила
але король лиш посміхнувся їм у відповідь:
— Не скажу, бо це дуже небезпечні і аморальні думки, а ще...
ще довго місяць і повня
благали короля повідати їм закляття
але той цнотливо мовчав і всміхався
а коли ніхто його не бачив — плакав
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!