«Світло твоїх очей»

Я думав — все знайоме у житті,

І серце вже не вибухне вогнем.

Та ти прийшла — немов проміння втоми,

І знову закрутилася земля.

В очах твоїх таїться океан,

В усмішці — сонця лагідний світанок.

Я дивом цим здивований і п'яний,

І не шукаю жодних більше скарбів.

Хай роки залишать тихий слід,

І срібло сивини торкає чола, —

Та ти такий даруєш ясний світ,

Що юність повернулась, ніби вчора.