Хижак і жертва

Хижак і жертва

--/--/--/--/

--/--/--/--/-

Він - хижак. Лиш хижак. І так хоче мене.

А от я - затуманена жертва інстинктом.

Його голод, потреба мене так зове.

Це - природа. Так є. Не назвеш це насильством.

Спокушаю його, що так прагне. Авжеж.

Ледь не мрію про те, щоб упʼявся зубами.

Його тіло в моєму не матиме меж.

Зʼїсть мене до кісток. Десь там, між ногами.

І романтику - геть. Залишається - смерть.

Я вже знаю, що буде. Вважатиму прéвʼю.

І від мене - нічого. Все знищено вщерть,

Адже жертва й хижак - все завершиться кровʼю.

Я тремчу. Я кричу. Переповнює жах.

Мої ноги несуть мене самі подалі.

Доганяє. Біжить. По моїх йде слідах.

Мав би зʼїсти мене, бо життя - без моралі.

Тихий рик, а в очах я читаю: "Моя".

Тільки серце тепер вже шалене у грудях.

І на шиї моїй вже зімкнулись вуста.

Кров під ікла дійшла і завмру, як в мотуззях.

Я так і не розумію, про що писалось, ким був хижак: вампіром, абʼюзером чи звичайним хижаком з тваринного світу. Тож нехай кожен бачить своє)