Побачення

000133
Публікація: 22.07.2022
Вірш
Завершено

У чорнім чокері простує ніч.

Дере шкарпетки хмиз,

У скроні - пульс.

Повільно визріває гнівний спіч

До клятого дослідника спокус.

Його любов морозивом текла

Немало любих літ,

Удосталь зим.

Ворожка-щука зілля продала -

Тепер не буде жодної сльози!

Навшпиньки йде до берега ріки,

В обіймах тисне

Жовті кавуни.

Обличчя - крейда. Очі - світляки.

Коханий, це для тебе! Пий, засни.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі