Небосхил

Темна блакить, чорніючий простір,

Рине на мене збурена хвиля.

Я існую лише для одного,

Щоб спостерігати за небосхилом.

Зіркове шатро, вкриває ночами,

Шлях стелить чужими степами.

Захід сонця, чарує горизонтом подій,

Світанок знову змінює небосхил.

Полотна градієнт, на нім хмара одна,

Монотонним летить журавлем.

За одним, суне зграї стіна,

Замальовуючи ясний день.

Форм розмаїття, химерних істот,

В думках оманою в'ються.

Сіра завіса, омиває дощем,

Чумацький шлях, небосхил для людей.