Єхидна
40074
Ти ніби вийшла з грецьких міфів,
Людська, але захоплива Єхидно.
Ти ніби тезка – диких звірів
Та ніжних дів злучила воєдино.
Ти заразом проймаєш страхом
Та вабиш – дивною красою.
Ти разиш світ єдиним махом
Та зцілюєш народ любов’ю.
Ти обіцяєш квітку миру,
Та топиш, мов котят, у війнах.
Ти лагодиш столи до пиру,
Та звеш до себе лиш небідних.
Ти – наша мати, що в мережі
Родила не одне страхіття.
Ти сієш повені й пожежі,
О суперечливе століття!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯