Я не буду мертвим, поки сподівання при мені

Перед Смертю, я не шкодую про всі прийняті мною рішення. Я бачу в них правду і сподівання. Все було зроблено заради чогось. Заради майбутнього.

Я знаю, що буде момент, коли я побачу щось більше за мене, за нас всіх і... Я радий що це буде останнім в моєму "житті".

***

Як добре те, що смерті не боюсь я,

як добре те, що бачу в ній подію,

екстаз що випливає в кульмінацію життя

і забирає всі мої прийдешні сподівання.

Все горе й біль що мав відчути я

і вбити все це вмісті в ґрунт.

Я вірю в те, що я не буду мертвим,

лиш поки сподівання при мені.

Я знаю те, що я не буду мертвим...

Що я не буду вічно у пітьмі.

Я не боюсь її,

Смерть я не вперше бачу.

Приходь сама і особисто забирай.

Зривай і йди.

Йди далі нас косити.

А я піддамсь

Піддамсь, тому настрою,

що нас окутує.

Збирай усіх разом і залишай.

***

— Ти розумієш, що нас підтримує не Бог, а віра в нього, віра в те, що ми не вмремо, а зможемо жити десь далі. Ні, не так, віра в те, що ми зможемо побачити людей, яких любимо. Наше життя нічого не значить без цього.

— Ти нівелюєш зараз власні досягнення.

— Я кажу правду.