Скафізм
Мов черепаха догори ногами,
Закуте тіло між двома човнами.
Годований лиш медом й молоком,
Шістнадцять днів, юнак,
Дрейфує тим човном.
День...
Пробуджує свідомість дика мука,
Дні просочені смородом живого трупа.
Очей рубіни вже не бачать днини,
Лиш пекельно криваві полонини.
В кінцівках розрослась Содома,
Бенкет личинок та нестерпна втома.
Черево-червивий плід Едема,
Чужі гріхи спокутує не Єва.
Катований, змушений зізнатись,
У тому, чого робити не посмів.
Його до смерті привело кохання,
Гучний наклеп-від тої, кого любив.
Ніч...
Не видно сяйва зірок, лиш чути крик,
З каяттям молитва потемки звучала.
Відлунням пронеслась та мить,
Коли на зраду проклинав кохання.
Серце билось вивертаючи життя,
Агоній сльози потекли щоками.
Страчений-сповитий роєм мух,
Востаннє очі в муках закриває.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.