Війна Втрат
000140
Засмучена пані
Очиська сумні
На плечах печаль
А в серці тривога
І знала вона
Що там на війні
Спіткає біда
Смерть весь час на порозі
От і прийшла
Постукала навіть
І з мороком попелу
В кімнату зайшла
Торкнулась рукою
Холодної сталі
Не дала й сказати
Прощання слова
Забрала і зникла
Позбавила щастя
Спалила надію
Й кохання ущент
І так от буває
Кінець режисури
Хоч ніколи й не чекали
Вони хепіенд
29.07.22
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯