Навіщо без кохання

Навіщо всесвіт без кохання.

Та й галактика немов пуста.

Навіщо було те зізнання?

Щоб мріяти про твої вуста?

Ти наче вічність і ти лиш мить.

Ти образ ясний серед ночі.

Мені майже більше не болить.

Лиш сняться твої карі очі.

Не скорена тобою - не хотів.

Бо руки свої при собі тримав.

Скільки прожито нами тих років.

І скільки раз мене ти обіймав.

Безкрає небо не сховає нас

Якщо ми сховатися захочем.

Я знову мрію як колись про нас,

Безсонні, заплаканії очі