Твої очі...

Твої очі, немов переповнені морем,

Блищать у відлунні небесних світил.

У вирі років, що затьмарені горем,

Я вдячний, що тут я тебе не зустрів.

Під гуркіт гармат, серед попелу й гарі,

Втопила б ти погляд в солоній сльозі.

Я щасливий, що ти — у морському стожарі,

Де хвилі іскряться в живій бірюзі.

А я загорнуся у сутінь і крицю,

Де кожен мій крок — то молитва і бій.

Ти будь моїм світлом, що вічно іскриться

В безодні моїх найдорожчих надій.