Те місто де життя чатує
10021
Проза " те місто де життя чатує "
Відвідав я місто тихе , в місці тому життя вирує, наче вітер степовий, лиш одне в тому місті на мою душу важким тягарем лягає, час тяжкий і непростий, в часі тому смерть чатує на кожному кроці, від смерті тої ліків нема, лиш душу мою життя минуле лікує, лиш одного я бажаю повернутися в ті чарівні сни минулого, де сонце світить, де тиша,спокій,щастя навкруги. Лиш в місті тому я лишитися мушу, не зважаючи на та ті сни минулого, ні на ту смерть прекрасну і вічну лиш лишитися я мушу в місті тому.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯