Коли

Не знаю, коли стала такою чутливою,

Коли вперше на землю від свисту впала,

Мабуть, коли холод пройшовся шкірою,

І щастя країни одна сирена вкрала.

Не згадаю, коли ніч стала страшною,

Такою довгою, темною, болючою всім.

Я світло в серці сховаю, його укрою,

Надії покров не зірвеш той нічим.

Не знаю, коли виплакала всі сльози,

Коли ж я стала такою чутливою?

Коли прапори все частіше покривали героїв

І матері витирали свої очі хустинкою.