Не має

200136
Публікація: 12.08.2022
Вірш
В процесі

В моєму серці вже

немає співчуття.

Нема цензури та жалю.

До тих хто псує життя

не лише собі, а і йому.

Тому малому, який тихо

спав собі у ліжку.

Прокинувшись почув:

"- Малий швидесенько вставай давай

ховатись у метро"

"- Я не хочу трохи хочеться поспати"

"- Сонце нема часу, давай вставай"

І ось поплентався він слідом.

За мамою та татом ховатись у метро.

І чує шум і чує гул...

Немає співчуття до тих хто

Говорить "А, що я зроблю мене

не послухають, не почують"

"БРЕХНЯ" - ось, що я вам на таке скажу.

Ви в полоні власного страху.

Бо вам то є комфортним.

Сидіти, боятись та мовчати.

Ви брехуни, які беруть в руки зброю і говорите

"- мы мирных не трогаэм".

Брешіть собі, але не іншим.

Брешіть кому завгодно, а не світові,

який все бачить, і чиї життя ви забираєте.

У вас нема ні совісті не честі

Не брешіть АЛЕ навряд ви мене почуєте

то ж Народе України Ми сильні,

Ми вільні, Ми все зможемо,

МИ вже Перемогли.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі