Не має
В моєму серці вже
немає співчуття.
Нема цензури та жалю.
До тих хто псує життя
не лише собі, а і йому.
Тому малому, який тихо
спав собі у ліжку.
Прокинувшись почув:
"- Малий швидесенько вставай давай
ховатись у метро"
"- Я не хочу трохи хочеться поспати"
"- Сонце нема часу, давай вставай"
І ось поплентався він слідом.
За мамою та татом ховатись у метро.
І чує шум і чує гул...
Немає співчуття до тих хто
Говорить "А, що я зроблю мене
не послухають, не почують"
"БРЕХНЯ" - ось, що я вам на таке скажу.
Ви в полоні власного страху.
Бо вам то є комфортним.
Сидіти, боятись та мовчати.
Ви брехуни, які беруть в руки зброю і говорите
"- мы мирных не трогаэм".
Брешіть собі, але не іншим.
Брешіть кому завгодно, а не світові,
який все бачить, і чиї життя ви забираєте.
У вас нема ні совісті не честі
Не брешіть АЛЕ навряд ви мене почуєте
то ж Народе України Ми сильні,
Ми вільні, Ми все зможемо,
МИ вже Перемогли.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.