Лія. У ліжку з емпатом

05.06.2024

– Привіт, ймовірно, буду в неділю в Києві, зможеш передати мої записи? Якщо ні, то вишли Нової поштою, доставку сама сплачу), – написала після певного мовчання в повідомленні Лії.

– Привіт) Якщо буду в Києві, то передам.

– Тоді, якщо можеш, вишли краще НП)

– Не хочеш зустрітися вже навіть?)

– Ти написала: "якщо ти будеш в Києві", а якщо не будеш, то мені чекати, коли в тебе вийде?

– Якщо ні, то відправлю.

– Ну і я ж написала, що ймовірно буду в Києві цієї неділі, то так можна вічність здибуватися.

– Я зрозуміла тебе. Ти на мене ображена?

– Я не хочу говорити про це, бо це не має сенсу.

– Я так зрозуміла спілкування завершене.

– Зараз я з тобою не зможу бути щирою і розділити твою радість, бо я не в ресурсі для цього. А коли людина не може розділити радість, то вона так собі друг.

– Я не мала на увазі радість)

– А що? Що залишається в нашому спілкуванні? Ти будеш ділитися своїми життєвими подіями і здебільшого вони будуть пов'язані з дівчиною, а я буду нити, що в мене її не має – таке спілкування? Чи ти бачиш щось інше? Ну і за цей час ти жодного разу не запропонувала зустрітися в Києві або до мене приїхати (а лише відписала на моє повідомлення, що ти б змогла приїхати, але це не означає, що ти б приїхала).

– Я могла б приїхати. Але поки відкладала це на потім, тому що ти ображена на мене, і були б дорікання, маніпуляції. Не завжди буде так, як ти хочеш) Очікування з реальністю можуть відрізнятися, я ж також жива людина, ...

[А я, чи то не жива, чи то не людина].

– Та в мене ніколи не виходить, так як я хочу. Напевно постійно хочу не те, що потрібно.

– Ну, ти очікувала від мене пропозицій, я цього не зробила по своїм причинах, але мені за очікування дорікають)

– Це як ти мені написала: сама собі на думці. Тебе те саме стосується. І ти багато чого аналізувала, що стосувалося і мене, з іншими могла обговорити, але не зі мною.

– З тобою я не обговорюватиму тебе)

– А варто було б.

– Так як це може бути? Я загалом маю на увазі, що людину, з якою те чи інше відбулося обговорюється з іншими людьми. Зрозуміло що і з цією людиною моменти також обговорюються, але з іншими подругами, то вже інше обговорення, яке не буде повністю схоже з обговоренням про тебе з тобою. Ну, ти очікувала від мене пропозицій, я цього не зробила по своїм причинах, але мені за очікування дорікають)

– Ось чому в нас не буде спілкування, бо я тобі буду дорікати і буду завжди незадоволена. Наша розмова ні до чого не призведе і тільки погіршить ситуацію, тому що в мене таких моментів, які ти не могла обговорити, – багато, але воно тобі було непотрібним тоді, а зараз тим паче. Бо тільки я від тебе щось хотіла і все.

– Речі, які ти хотіла від мене, не могла тобі дати і я тобі це казала, тому пропускати мимо вух не треба. Я зрозуміла тебе.

– Зараз скину як приклад: "Ти напевно запитала чи можливі між нами відносини. Я не буду зараз відповідати на це питання" (твоє повідомлення від 02.12.2023). Але це не має вже ніякого значення.

– Пам’ятаю. Але не забувай, що казала далі: не мій типаж, почуттів для відносин немає, відносин не може бути.

– За можливості відправ, будь ласка, текст. І мені вже нічого від тебе не потрібно)

– Все, що було сказано мною після цих смс, просто забулось?)

– Ні, я пам'ятаю [забудеш тут таке, коли кожного разу нагадувала].

– В мене склерозу ще немає. Тому я точно зазначала, що відносин не буде.

– І у Львові ти чисто випадково сказала: "ось чому я не розглядаю тебе як дівчину", а до цього мовчала. Або з якимось Максом ти обговорила, чому саме в нас не можуть бути стосунки, але мені не змогла пояснити, бо там причини були якісь інші, на відміну від відсутності почуттів. Ну ось тобі й спілкування – те саме й ні про що. У тебе є подруги, у тебе є дівчина. Я не бачу потреби ні в тобі у своєму житті, ні мене у твоєму.

– Усе було все ж обговорено. Я не тримала тебе в омані, причини, чому не можемо бути разом – я сказала.

– Я сподіваюся, що до мене вже нарешті дійшло, дякую)

[Проте вона так і не зрозуміла, що мене найбільше зачепило: її різке знайомство і те, що частково вона мовчала доти поки не була впевнена (сама ж про це написала), що буде щось більше з іншою, ніж просто спілкування].

06.06.2024 (00:04)

Раніше я думала, що у стосунках можлива дружба. Як же я помилялася. Або стосунки, або дружба. У стосунках має бути гармонія, повага, підтримка, пристрасть, інтим. Це все може бути і в дружбі, але без інтиму, оскільки секс псує дружбу.

07.06.2024 (18:40)

Хотіла написати їй: "Я не хочу прикидатися й стримувати себе в почуттях до тебе. Краще вже завершити це зараз". А замість цього повидаляла її із соцмереж.

(19:52)

– Серйозно?) Ти видалила мене з друзів? – отримала від Лії повідомлення.

– Як бачиш. – Години через дві їй відповіла.

20:16

Проте мої емоції вирували, а я вчилася не відповідати в такому стані, тож виписала думки, і все, що хотіла сказати їй, так і не відправила, бо вона це й так знала: "Я залишу тебе спогадом, а не подругою, оскільки і я жива людина, в мене є почуття, яким я можу бути непідвладна. Я не хочу прикидатися й стримувати себе. Краще вже завершити це зараз. Ми одна одну не зовсім розуміємо. Я знаю, чула й пам’ятаю, що ти мені казала. Я себе обманювала: ми обидві знали, що ти мені подобаєшся як дівчина, а після сексу я не можу, принаймні зараз, розглядати тебе як подругу. Ти дуже зараз керуєш своїми почуттями до дівчини? Вони в тебе є. Різниця в тому, що в тебе — взаємно. І так, мені зараз важко і капець як боляче. Від тебе я ніколи нічого не вимагала, але бажала тебе як дівчину, і більше, ніж ти мене. Якщо для тебе зміна в особистому житті — це лише поява дівчини і стосовно мене ти не дуже відчула якусь зміну, бо ти собі нааналізувала щось там, напланувала і поставила перед фактом, з яким мені, як виявилося, складно змиритися, то для мене це було не зовсім приємно і досить різко. А щодо того, коли ми писали, що сексу більше не буде, то після такого в нас він ще був, і не один раз, просто тоді ти ні з ким не знайомилася. А востаннє, коли ти написала, я відчула, що це кінець точно, просто не знала, що ти вже спілкуєшся і розглядаєш інших насправді. І оскільки ми нічого не винні одна одній, то я не бачу сенсу продовжувати таку дружбу. Сподіваюся, я засвоїла урок і більше не буду лізти туди, куди не потрібно. Хоч досвід був класний й необхідний, але зараз мені від нього боляче. Сподівалася, що навчуся легкості, але я так не вмію і вчитися вже нічому не хочу. Мені завжди було соромно за свої почуття, бо вони завжди були до дівчат і не взаємні, але більше я не буду так робити (дуже сподіваюся на це). Як ти мені сказала, що в тебе не було зміни пріоритетів, бо ти планувала знайти іншу і я для тебе значення ніякого не мала, то мені в твоєму житті робити дійсно нічого.

Я розумію, якби пройшов деякий час, хоч би місяць-два, мінімум, ти була б одна, як ти казала, тоді я по-іншому реагувала б, але ти дуже різко для мене все змінила, але не для себе. І ти кажеш, що так сталося, ти вже закохалася в іншу, бо мене для тебе було недостатньо, а мені навпаки — поки всього в тобі було достатньо, крім почуттів, а решту можна було б підтягнути, чого б бракувало. Якщо не пригнічувати свої почуття і не обманювати себе дружбою, то вони в мене є. І мені зараз болить. В тебе зміни стосовно мене не відбулися, окрім того, що ми перестали спати, а для мене відбулися. В тебе вже є дівчина. В мене є відповідь на твоє повідомлення, але тобі вона не потрібна".

09.06.2024 (00:20)

Особливий смуток і трішки жалості до себе відчула після її повідомлення про мої записи, які в майбутньому, можливо, стануть книгою:

– Дякую, що дала прочитати твою книгу, вона допомогла мені більше зрозуміти тебе і твій внутрішній стан.

– Ти давно її дочитала?

– Так.

– Дякую) Скинь картку, поверну кошти за доставку, бо мені пише, що сплачено.

– Не потрібно повертати)

Звісно, у нас різне розуміння слова "давно", але для неї, думаю, це було перед тим, як вона почала знайомитися з іншими дівчатами. І після тижня знайомства з другою дівчиною вона почала зустрічатися і закохалася.

Навіть, якщо вона і зрозуміла мене більше, це нічого і не змінило, а навпаки, – думаю, що це також підштовхнуло її до нових знайомств. І від цього сумно. Звісно, це мої думки й мої реакції зараз, бо коли я себе не чую, то інших – ще менше, але поступово моя емпатія відновлюється.

Для мене записи, – це останнє, що нас пов'язувало, і я хотіла їх отримати назад, оскільки це моя праця, думки, досвід, спостереження, аналіз.

Думаю, ще трішки засмутилася через те, що десь на дуже глибокому рівні було бажання, щоб Лія приїхала до мене під приводом повернення записів, а коли вона відправила їх поштою, я зрозуміла, що цього вже ніколи не буде.

Також відчувається певна байдужість та радше відстороненість до Лії. Власне, як і від неї.