"Білий шум"
00043
В тиші спокою душа...
Різкі звуки, голоси
Не минають навіть ці.
Це нестерпний білий шум.
В голові він лиш у тебе,
Голоси й ті приходять.
Вони пошепки шепочуть
Без кінця твоє ім'я - тут
І тут... Вони чекають
На твоє повернення.
Може, це і є каранням?
Подарунок від душі, брудної,
Яка тане на руках, як лід -
Жагучий на останку шкіри.
Голоси не стихнуть довіку.
В тілі щось ворушиться -
Мов у землі вони копають.
Тиша не торкнеться тебе,
Доки смерть не дожене.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯