Ми (я, ти).

Ми з тобою ламались.

Стереотипи.

Я любив, коли стерео

Старого типу.

Ти співала, я слухав.

Старі мотиви.

Я засемплив твій голос.

Драм-машина.

Вони семплять себе.

Фейк-машина.

Вони хочуть як ми.

Стоп-машина.

В тебе такі очі, ніби ніколи не спали.

Не спали, бо чекали?

Чекали, бо не знали?

Не знали, бо вірили?

Вірили, бо слухали?

Слухали, бо любили?

Любили, бо боялись?

Чи любили, бо любили?

Може у голові твоїй перенапруга?

І давно ти не бачила свого друга?

Ти казала, що любов це сильна недуга.

Та я не знав і не слухав.

І не хотів та дослухав.

І все ж таки намацала ти моє вухо.

Запалила в голові думки, а вітер роздмухав.

На секунду аж задумавсь: «Може карти не брешуть?

Може зорі по Галактиці показують шлях?

Чому Чумацький Шлях, взагалі, де той Чумак?»

Давай на секунду приберемо той мак.

Курила по неділям - понеділок життя нове.

Якщо пʼятниця то мекнути, а потім все відмолим.

Ми з тобою зламали.

Стереотипи.

Звуки стали монофонні.

Нового типу.

Ти мовчала, я слухав.

Нові мотиви.

Драм-машина.

Фейк-машина.

Стоп-машина.

Вони хочуть.

Вони семплять.

Я засемплив.

Я з тобою.